МАМО, НЕ ПЛАЧ, Я ПОВЕРНУСЬ ВЕСНОЮ… ( присвячую матерям загиблих героїв) Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Що слово бабуню вже не буде твоїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває: Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину, За те, що віднині будеш сама. Тебе я любив. I любив Україну Вона, як і ти, була в мене одна. Оксана Максимишин -Корабель 12 лютого 2014 р.

~ bibliokolodiivka ~ Залишити коментар